#громадськемісце Атжимщікі #рівне #rivne

Атжимщікі

Атжимщікі

Коли я вперше почув це слово, мені було сімнадцять років. Влаштовуючись після десятого класу на фабрику нетканих матеріалів, я запитав у відділі кадрів, кому із робітників платять найбільше. Кадровик із колишніх військових пояснив, що найбільше платять «атжимщікам і атбєльщікам в атдєлачнам цеху», але мене туди не візьмуть, бо, по-перше, мені ще немає вісімнадцяти, а по-друге, вільних місць немає. Довелось мені піти у той цех «учєніком слєсаря», аби із заздрістю поглядати у день зарплати на тих самих «атжимщікав і атбєльщікав».

Затримався я там недовго, і згадані два слова мали би назавжди стертися із моєї пам’яті. Так би і було, якби не нове життя, яке принесло нам нові слова, а деяким старим надало інших значень. Звісно, що все це спочатку відбувалося у ворожій мові, а потім з радістю мавпувалося українцями. Пам’ятаєте, як убивць у нас раптом почали звати «кілерами», бл…дей — «моделями», банди — «бригадами» і так далі. Це відбувалося не просто так — у новому житті статус убивць, бл…дей та бандитів змінився — бути ними вже було не соромно, а навпаки. Змінювались не лише іменники, а й дієслова. Історично нещодавно наші вороги почали замість слів «украсть» та «аграбіть» вживати слово «атжать». Це теж було не просто так. Тому що ті, хто забирав у законних власників земельні ділянки, промислові об’єкти, житло, транспорт і таке інше, робили це через фальшиві чи сфабриковані документи, розглянуті продажними судами без жодної реакції, а часто і за допомоги продажної влади. Це не були ані крадіжка, ані пограбування у традиційному значенні. Це було щось інше, для чого згодом знайшли нову назву «атжим». Тобто у тебе не забирали твою землю, майно чи житло, а «атжималі». А коли ти намагався пручатися, застосовували силу, яка завжди була на боці «атжимщікав». Все це, як і багато іншого, спокійнісінько перейшло від ворогів до нас. У нас теж практично всі «олігархи» нічого ні у кого не вкрали і нікого не пограбували. Вони це все «атжалі». Або «віджали», як почали згодом услід ворогам казати наші нерозбірливі «журналісти». Саме «віджали», а не «відтиснули», що було би правильно за словником, але неправильно за змістом. У нас і досі всім чи майже всім керують оті самі «атжимщікі» або їхні послідовники. Мені ж, коли чую по радіо-телевізору чи читаю у ЗМІ про те, що хтось у когось щось «віджав», щораз згадуються оті «атжимщікі» з часів моєї юності. Тоді цим словом називали чесних людей, які заробляли свою підвищену зарплатню тяжкою працею. Не те що тепер!

ДЖЕРЕЛО